- уволювати
- -люю, -люєш, Пр.Задовольнити чиюсь волю, бажання.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
уволювати — (вво/лювати), юю, юєш, уволя/ти (вволя/ти), я/ю, я/єш, недок., уво/лити (вво/лити), о/лю, о/лиш; наказ. сп. уво/ль; док., перех. Виконувати, задовольняти (чиїсь волю, бажання тощо) … Український тлумачний словник
уволювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вволювати — див. уволювати … Український тлумачний словник
уволити — див. уволювати … Український тлумачний словник
уволяти — див. уволювати … Український тлумачний словник